Skip to content

Перевірка результатів вручну ​

EduBeam — добре місце, щоб виробити звичку, потрібну кожному інженерові: ніколи не довіряти числу, яке не можеш хоча б приблизно відтворити. На цій сторінці наведено формули в замкненому вигляді для класичних випадків і те, що для них показує застосунок, тож ви можете побудувати кожну модель самостійно та порівняти.

Повністю розв'язані приклади з ручною перевіркою див. у покрокових прикладах тришарнірна рама і плоска ферма.

Усі випадки використовують той самий сталевий переріз, якщо не зазначено інше: E=210000E = 210\,000 MPa, G=81000G = 81\,000 MPa, A=28,5A = 28{,}5 cm², Iy=1943I_y = 1943 cm⁴, h=200h = 200 mm, k=1k = 1 (IPE 200).

EI=210×109⋅1,943×10−5=4,080×106 Nm2EI = 210 \times 10^9 \cdot 1{,}943 \times 10^{-5} = 4{,}080 \times 10^6\ \text{Nm}^2

Чому числа трохи відрізняються

EduBeam використовує балки Тимошенка, які додають зсувний прогин Δws\Delta w_s до класичного згинального прогину за Ейлером–Бернуллі. На кути повороту, реакції та внутрішні зусилля в статично визначуваних системах це не впливає. Для гнучких стрижнів додатковий член мізерний; у таблицях нижче його показано явно.

Шарнірно оперта балка, рівномірне навантаження ​

L=6L = 6 m, q=12q = 12 kN/m. Опори: вузол 1 Dx + Dz, вузол 2 Dz.

ВеличинаФормулаЗначенняEduBeam
РеакціїqL/2qL/236 kN36 kN
VmaxV_{max}qL/2qL/236 kN36 kN
MmaxM_{max} (середина прольоту)qL2/8qL^2/854 kNm54 kNm
Кут повороту на опоріqL3/(24EI)qL^3/(24EI)0,02647 rad0,02647 rad
Прогин посередині прольоту (згин)5qL4/(384EI)5qL^4/(384EI)49,63 mm—
Прогин посередині прольоту (зсув)qL2/(8kGA)qL^2/(8kGA)0,23 mm—
Прогин посередині прольоту (разом)сума49,86 mm49,86 mm

Щоб прочитати прогин посередині прольоту, додайте там вузол за допомогою Додати вузол (мишею) → З'єднати з конструкцією; розділення елемента не змінює жодного результату.

Консоль, сила на вільному кінці ​

L=4L = 4 m, F=18F = 18 kN униз на вільному кінці. Опора: вузол 1 Dx + Dz + Ry.

ВеличинаФормулаЗначенняEduBeam
Вертикальна реакціяFF18 kN18 kN
Момент у защемленніFLFL72 kNm72 kNm
Кут повороту на кінціFL2/(2EI)FL^2/(2EI)0,03529 rad0,03529 rad
Прогин кінця (згин)FL3/(3EI)FL^3/(3EI)94,11 mm—
Прогин кінця (зсув)FL/(kGA)FL/(kGA)0,31 mm—
Прогин кінця (разом)сума94,42 mm94,42 mm

Зсувна частка тут становить 0,3 %. Скоротіть консоль до 1 m — і вона стане 5 %; саме для цього й потрібен коефіцієнт зсуву.

Балка з двома защемленнями, рівномірне навантаження ​

L=6L = 6 m, q=12q = 12 kN/m. Обидва вузли Dx + Dz + Ry.

ВеличинаФормулаЗначення
РеакціїqL/2qL/236 kN
Опорний моментqL2/12qL^2/1236 kNm (від'ємний, розтяг зверху)
Момент посередині прольотуqL2/24qL^2/2418 kNm (додатний, розтяг знизу)
Прогин посередині прольотуqL4/(384EI)+qL2/(8kGA)qL^4/(384EI) + qL^2/(8kGA)9,93 + 0,23 = 10,16 mm

Побудуйте її з шарнірно опертої балки, позначивши Ry в обох вузлах, і спостерігайте, як зміщується епюра моментів.

Консоль із додатковою опорою, рівномірне навантаження ​

L=6L = 6 m, q=12q = 12 kN/m. Вузол 1 Dx + Dz + Ry, вузол 2 Dz.

ВеличинаФормулаЗначення
Реакція в защемленні5qL/85qL/845 kN
Реакція на шарнірно-рухомій опорі3qL/83qL/827 kN
Момент у защемленніqL2/8qL^2/854 kNm (від'ємний)
Макс. додатний момент9qL2/1289qL^2/128 при x=5L/8x = 5L/8 від защемлення30,4 kNm на відстані 3,75 m

Застосунок автоматично підписує локальний екстремум, тож можна зчитати і значення, і (за положенням уздовж елемента) місце, де він виникає.

Ферма з двох стрижнів ​

Два стрижні від шарнірно-нерухомих опор у точках (0, 0) і (4, 0) сходяться у точці (2, −2) (вершина на 2 m вище), в обох стрижнів позначено обидва кінцеві шарніри, у вершині прикладено вертикальну силу F=20F = 20 kN (униз, тобто Fz = 20).

Кожен стрижень нахилений під 45°, довжина L=22L = 2\sqrt{2} m. За симетрією кожен несе

N = -\frac{F}{2 \sin 45^\circ} = -14{,}14\ \text{kN (стиск)}

а на кожну опору припадає 10 kN по вертикалі та ±10 kN по горизонталі. Перевірте шар N (x) і реакції.

Температурний градієнт на шарнірно опертій балці ​

L=8L = 8 m, ΔTb−ΔTt=−10\Delta T_b - \Delta T_t = -10 K (верх тепліший), α=12×10−6\alpha = 12 \times 10^{-6}, h=0,2h = 0{,}2 m.

Балка може вільно викривлятися, тому внутрішніх зусиль немає; кривина дорівнює

κ=α(ΔTb−ΔTt)h=12×10−6⋅(−10)0,2=−6×10−4 m−1\kappa = \frac{\alpha\,(\Delta T_b - \Delta T_t)}{h} = \frac{12 \times 10^{-6} \cdot (-10)}{0{,}2} = -6 \times 10^{-4}\ \text{m}^{-1}

а прогин посередині прольоту — κL2/8=−4,8\kappa L^2 / 8 = -4{,}8 mm (угору). Тепер закріпіть Ry на обох кінцях: кривину заблоковано, і по всьому прольоту виникає сталий момент M=EIκ=2,45M = EI\kappa = 2{,}45 kNm.

Задане переміщення ​

Візьміть консоль із додатковою опорою без навантаження й задайте Dz = 10 mm на шарнірно-рухомій опорі (осідання). Реакція, потрібна, щоб опустити кінець консолі на ww, дорівнює R=3EIw/L3=0,567R = 3EIw/L^3 = 0{,}567 kN, а момент у защемленні — RL=3,40RL = 3{,}40 kNm. Поверніть рівномірне навантаження — і результати лінійно накладуться.

Поради для власних перевірок ​

  • Тримайте чип одиниць у полі зору; більшість розбіжностей — це помилки з одиницями.
  • Використовуйте вікно Матриця жорсткості, щоб порівняти один елемент із теоретичним посібником, коли вивчаєте метод переміщень (метод прямої жорсткості).
  • Точні числа зчитуйте з вкладки Результати та підказок під курсором, а не з підписів на епюрах, які округлені. Експорт CSV або Копіювати на вкладці Результати також дають вам реакції, готові для електронної таблиці.
  • Установіть у Налаштуваннях Формат чисел на Автоматичний, щоб бачити 40 замість 4 · 10¹.
  • Використовуйте Поділитися моделлю, щоб передати перевірену модель колезі чи викладачеві.