Розрахунок

TypeScript
solver.solve()

solve() нумерує рівняння, збирає глобальну матрицю жорсткості та вектори навантажень усіх випадків навантаження і знаходить переміщення та реакції. Після цього можна читати будь-який результат; якщо спробувати прочитати його раніше, буде викинуто TypeError. Кроки ті самі, що й на сторінці Як EduBeam розраховує модель теоретичного посібника.

Для лінійної моделі розв’язок точний: деформована схема та внутрішні зусилля вздовж кожного стрижня випливають з аналітичного розв’язку для балки Тимошенка, тож немає сітки, яку треба згущувати, і не потрібно ділити стрижні, щоб отримати точні епюри.

Починаючи з версії 0.3.1 solve() нічого не виводить у консоль; версія 0.3.0 під час кожного виклику друкувала рядок на зразок Solution took 9 [ms].

Повторний розрахунок після зміни

Якщо змінюються лише числа в моделі, досить ще одного solve(). Якщо змінюється сам набір рівнянь, перед цим потрібен ще один рядок:

TypeScript
domain.createNode('C', [10, 0, 0], [DofID.Dz])
domain.createBeam2D(2, ['B', 'C'], 1, 1)
solver.codeNumberGenerated = false // ступені вільності змінилися: пронумеруйте їх знову
solver.solve()
ЗмінаЩо потім
Значення навантажень, нові або вилучені навантаженняsolve()
Координати вузлів, матеріали, перерізи, шарніриsolve()
Додавання вузлів або стрижнівcodeNumberGenerated = false, потім solve()
Вилучення вузлів або стрижнів: domain.nodes.delete(label), domain.elements.delete(label)codeNumberGenerated = false, потім solve()
Зміна опор вузла, node.bcscodeNumberGenerated = false, потім solve()

Забудете про це після додавання вузла — і solve() викине TypeError. Забудете після зміни опори — і він мовчки розрахує модель зі старими опорами. Якщо сумніваєтеся, скиньте прапорець: нумерація майже нічого не коштує. Вилучаючи стрижень, вилучіть також його навантаження з lc.elementLoadList, інакше solve() викине RangeError через відсутній стрижень.

Для багатьох варіантів однієї моделі, наприклад у параметричному дослідженні, простіше і так само швидко створювати для кожного новий розв’язувач: див. приклад із лінією впливу.

Коли розрахунок не вдається

Конструкція, яка може рухатися без деформації, тобто механізм, має вироджену матрицю жорсткості. Іноді solve() це помічає і викидає помилку:

text
Error: Linear system cannot be solved since matrix is singular

Часто ж ні: через похибки округлення матриця виглядає розв’язною, і ви отримуєте переміщення порядку  m або правдоподібні на вигляд числа для конструкції, яка може вільно зсуватися. Наприклад, балка на двох шарнірно-рухомих опорах розраховується без жодного попередження, поки ніщо не штовхає її вбік. Тому перевіряйте опори самі, а величезні переміщення вважайте ознакою механізму.

Типові причини:

  • замало опор, наприклад балка на двох шарнірно-рухомих опорах;
  • опори, які не можуть утримати конструкцію: усі паралельні або всі спрямовані в одну точку;
  • зайвий шарнір, наприклад три поспіль;
  • момент, прикладений до вузла, у якому всі кінці стрижнів мають шарніри.

Повідомлення не каже, де саме проблема. Застосунок EduBeam перевіряє наявність механізмів перед розрахунком, знаходить можливий рух і показує його анімацією; побудувати там ту саму модель — часто найшвидший спосіб це побачити. На сторінці Усунення несправностей перелічено звичні причини.

Відсутній вузол, матеріал або переріз викликає RangeError із його назвою. Відсутні параметри перерізу помилки не викликають зовсім: кожен результат дорівнює NaN. Див. Матеріали та перерізи.

Розмір моделі

Розв’язувач використовує щільні матриці й призначений для моделей навчального розміру. На ноутбуці в Node послідовність стрижнів, розташованих в одну лінію, розраховується приблизно за такий час:

СтрижніСтупені вільностіЧас
501500,1 s
1003000,2 s
2006001 s
400120010 s

Кожне подвоєння моделі збільшує час у шість–дев’ять разів.

Будь-яка вправа, рама чи ферма з курсу будівельної механіки розраховується без труднощів. Для моделей із тисяч стрижнів розв’язувач не призначений.

Інших видів розрахунку немає

Ця версія розв’язує лише лінійні статичні задачі. У вихідному коді є розв’язувач задачі на власні значення для частот власних коливань, але він не входить до опублікованого пакета: EigenValueDynamicSolver не можна імпортувати з @edubeam/fem.