Покроковий приклад: нерозрізна балка й осідання опори
Ви змоделюєте двопрольотну нерозрізну балку, порівняєте її з двома однопрольотними балками, а потім дасте її середній опорі осісти на 10 mm. Самих лише рівнянь рівноваги для визначення реакцій цієї балки недостатньо, тож ви перевірите їх методом сил.
- Час: близько 25 хвилин. Це останній і найзмістовніший із чотирьох покрокових прикладів.
- Потрібно: EduBeam, відкритий у другій вкладці браузера, і комп’ютер із мишею та клавіатурою. Якщо ви ще не працювали з EduBeam, спершу пройдіть Швидкий старт або один із попередніх покрокових прикладів.
- Що треба знати: метод сил для системи з одним зайвим невідомим і прогини шарнірно опертої балки посередині прольоту: від рівномірно розподіленого навантаження та від зосередженої сили.
- Одиниці: СІ. Чип одиниць у правому нижньому куті вікна перегляду має показувати
m m² kN kNm MPa. Якщо на ньому фути й кіпи, клацніть його й виберіть у полі Система одиниць значення СІ (метрична).
Ви навчитеся
- бачити, що дає нерозрізність: менші моменти й прогини, ніж в однопрольотних балках,
- задавати осідання опори й читати зусилля, які воно спричиняє саме по собі,
- перевіряти статично невизначувану балку методом сил і розуміти, чому жорсткіша балка більше потерпає від осідання опори.
Задача
- Два прольоти по m: шарнірно-нерухома опора у вузлі 1, шарнірно-рухомі опори у вузлах 2 і 3.
- Рівномірно розподілене навантаження kN/m в обох прольотах.
- Сталь, GPa, і m⁴ (IPE 300), тож kNm².
- У другій частині середня опора, вузол 2, осідає на mm.
Чи вона статично визначувана? Чотири реакції (дві у вузлі 1 і по одній у вузлах 2 і 3) проти трьох рівнянь рівноваги: балка один раз статично невизначувана. Рівняння, якого бракує, дає деформація: вузол 2 не переміщується або переміщується рівно на .
Побудуйте модель
Матеріал і переріз
- Клацніть Очистити модель на панелі застосунку, позначте Видалити матеріали та Видалити перерізи й натисніть Підтвердити. Вузли й елементи знову нумеруватимуться від 1.
- Вкладка Матеріали → Бібліотека матеріалів → + у рядку Сталь (S235), потім закрийте бібліотеку кнопкою Скасувати.
- Вкладка Перерізи → Додати переріз. Уведіть
8.356e-5у поле Iy, у полях Площа, Висота та Коефіцієнт зсуву залиште1і натисніть Додати переріз.
Площа 1 m² не дає балці помітно деформуватися від зсуву, як і припускає ручний розрахунок. Цього разу впливає й на зусилля: ви побачите, де саме.
Накресліть балку
- Вкладка Елементи → друга кнопка Додати елемент, зі значком курсора.
- Клацніть у точках (0, 0), (6, 0) і (12, 0).
- Натисніть Esc, щоб завершити креслення, а потім F, щоб вписати модель в екран.
Три вузли й два елементи. Перевірте координати в таблиці Вузли.
Опори
Клацніть вузол 1 → Опори вузла → символ Шарнір. Вузлам 2 і 3 задайте Рухомий шарнір.
Навантаження
Вкладка Навантаження → Додати навантаження на елемент → Рівномірно розподілене навантаження на Елемент 1, fz = 10 → Додати навантаження на елемент. Повторіть для елемента 2.
Результати
Згинальний момент, реакції та деформована схема ввімкнені від початку. Щоб побачити поперечну силу, позначте Vz (x) у налаштуваннях відображення вгорі праворуч у вікні перегляду (їх показує й ховає значок шестірні). EduBeam підписує епюри й реакції в kN і kNm із двома знаками після коми.
- Реакції показують
22,50у вузлах 1 і 3 та75,00у вузлі 2: середня опора сприймає більше половини всього навантаження 120 kN. - Момент над вузлом 2 дорівнює
-45,00: він від’ємний, розтягнуті верхні волокна. Прольотний момент сягає щонайбільше25,31kNm на відстані 2,25 m від крайніх опор. - Поперечна сила над вузлом 2 стрибком змінюється з
-37,50на37,50.
Порівняння з двома однопрольотними балками
Що дає нерозрізність? Розірвіть її: у таблиці Елементи позначте шарнір у кінці елемента 1, у вузлі 2. Балка перетвориться на дві шарнірно оперті балки прольотом 6 m — статично визначувану конструкцію.
| Нерозрізна балка | Дві однопрольотні балки | |
|---|---|---|
| Реакції у вузлах 1, 2, 3 | 22,5; 75; 22,5 kN | 30; 60; 30 kN |
| Момент над вузлом 2 | −45 kNm | 0 |
| Найбільший прольотний момент | 25,31 kNm | 45 kNm |
| Найбільший прогин (на рисунках у режимі ) | 4,000 mm | 9,617 mm |
Найбільший момент той самий — 45 kNm, але в нерозрізній балці він переходить на опору, а прольоти прогинаються значно менше. До того ж кожен проліт у 2,4 раза жорсткіший: його кінець над вузлом 2 не може повернутися, майже так, ніби він защемлений. Перш ніж продовжити, знову зніміть позначку шарніра.
Осідання середньої опори
Тепер нехай вузол 2 осяде на 10 mm, як може осісти фундамент на слабкому ґрунті.
Задайте осідання
Клацніть вузол 2 → Задати переміщення. У діалозі вже вибрано Задане переміщення; уведіть 0.01 у поле Dz і натисніть Додати вузлове навантаження.

У типових одиницях СІ переміщення задають у метрах, тож 10 mm — це 0.01; додатне значення означає вниз. Задати можна лише закріплені напрями: шарнірно-рухому опору можна змістити вниз, але не вбік. Докладніше — у розділі Задані переміщення.
Нові результати
Середня реакція зменшується до 70,13 kN, а крайні реакції зростають до 24,94 kN. Момент над вузлом 2 за модулем зменшується до -30,38 kNm, а прольоти прогинаються більше: прольотний момент сягає 31,09 kNm.
Осідання саме по собі
Видаліть обидва навантаження на елементи: виділіть кожне й натисніть Delete або скористайтеся × у його рядку таблиці Навантаження. Залишиться дія самого осідання: трикутна епюра додатного моменту зі значенням 14,62 kNm над вузлом 2 і реакції, які тягнуть вузол 2 вниз силою 4,87 kN, а у вузлах 1 і 3 штовхають угору силою по 2,44 kN. Балка опирається тому, щоб прогнутися разом з осілою опорою, і лише цей опір її навантажує.
Додайте це до результатів від самого навантаження — і отримаєте осілу балку під навантаженням: 75 − 4,87 = 70,13 kN, −45 + 14,62 = −30,38 kNm. Розрахунок лінійний, тож дії додаються.
Знову розірвіть нерозрізність
Поверніть навантаження за допомогою Ctrl+Z, по одному разу на кожне видалене навантаження, і знову позначте шарнір у кінці елемента 1. Після осідання прольоти тепер лише нахиляються: реакції й моменти точно такі, як у двох однопрольотних балках, хоч би яким було осідання, а без навантаження вони дорівнювали б нулю. Осідання опори спричиняє внутрішні зусилля лише в статично невизначуваній конструкції. Перш ніж продовжити, зніміть позначку шарніра.
Перевірка вручну
Скористайтеся методом сил. Відкиньте опору у вузлі 2 й замініть її невідомою реакцією , що діє вгору на шарнірно оперту балку прольотом m. Це основна система.
Прогини основної системи у вузлі 2 від навантаження та від одиничної сили, прикладеної у вузлі 2 вгору:
Умова сумісності переміщень. Реакція має підняти вузол 2 назад туди, де стоїть опора: у нульове положення або на нижче.
Решту дають рівняння рівноваги; найбільший прольотний момент виникає там, де поперечна сила дорівнює нулю.
| Формула | Без осідання | Вузол 2 осів на 10 mm | |
|---|---|---|---|
| 75,00 kN | 70,13 kN | ||
| 22,50 kN | 24,94 kN | ||
| −45,00 kNm | −30,38 kNm | ||
| 25,31 kNm | 31,09 kNm |
EduBeam показує ті самі значення до останньої цифри.
Без осідання це підручникові значення , і . Саме осідання змінює реакції на kN, а момент над вузлом 2 — на
Зверніть увагу на у цій формулі. Зусилля від навантаження залежать лише від того, наскільки жорсткі стрижні один щодо одного; зусилля від вимушеного переміщення зростають разом із самою жорсткістю. Над опорою, що осідає, у жорсткішій балці виникають більші моменти.
Експериментуйте
Почніть з осілої балки під навантаженням і змінюйте щоразу одну річ: спершу передбачте результат, а тоді подивіться. Ctrl+Z скасовує кожну зміну.
Подвойте жорсткість. У таблиці Перерізи задайте Iy значення 1.6712e-4. Вплив осідання на момент над вузлом 2 подвоюється до 29,25 kNm, а зменшується за модулем до −15,75 kNm. Від самого навантаження не змінилося б нічого, крім прогинів, які зменшилися б удвічі.
Знайдіть осідання, яке звільняє вузол 2. За якого момент над вузлом 2 дорівнює нулю? Для kNm потрібно m. Змініть осідання на 0.0308 у таблиці Навантаження або подвійним клацанням на ньому у вікні перегляду: реакції стануть 30, 60 і 30 kN, як у двох однопрольотних балках, з точністю до округлення . — це кут повороту кінця однопрольотної балки, помножений на : осідання нахиляє кожен проліт якраз настільки, щоб закрити злам над вузлом 2, і нерозрізність уже нічого не змінює.
Відпустіть вузол 2. Змініть осідання на 0.1539 — це прогин основної системи прольотом 12 m. Реакція у вузлі 2 падає практично до нуля, і балка несе навантаження як одна однопрольотна: 180 kNm посередині прольоту. Опора, яка настільки осідає, уже не є опорою.
Натомість підніміть вузол 2. Змініть осідання на -0.01, тобто на 10 mm угору. Кожна зміна, спричинена осіданням, змінює знак: вузол 2 тепер сприймає 79,87 kN, а від’ємний момент зростає за модулем до −59,62 kNm.
Більше перевірок з аналітичними розв’язками, серед них осідання опори балки із защемленням і шарнірно-рухомою опорою, — на сторінці Перевірка результатів вручну.
Що далі
Тренуйтеся: нерозрізні балки
Двопрольотні балки з навантаженням в одному чи обох прольотах, які розв’язують методом сил, з миттєвою перевіркою ваших відповідей. Почніть із задачі K2049; щоб отримати інші, виберіть лише тип Двопрольотна нерозрізна балка і натисніть Нова задача.
Галерея прикладів
Це був останній покроковий приклад. У галереї прикладів є ще моделі, які можна відкрити, змінити й перевірити, а також вправи, які можна задати студентам.