Покроковий приклад: нерозрізна балка й осідання опори

Ви змоделюєте двопрольотну нерозрізну балку, порівняєте її з двома однопрольотними балками, а потім дасте її середній опорі осісти на 10 mm. Самих лише рівнянь рівноваги для визначення реакцій цієї балки недостатньо, тож ви перевірите їх методом сил.

  • Час: близько 25 хвилин. Це останній і найзмістовніший із чотирьох покрокових прикладів.
  • Потрібно: EduBeam, відкритий у другій вкладці браузера, і комп’ютер із мишею та клавіатурою. Якщо ви ще не працювали з EduBeam, спершу пройдіть Швидкий старт або один із попередніх покрокових прикладів.
  • Що треба знати: метод сил для системи з одним зайвим невідомим і прогини шарнірно опертої балки посередині прольоту: від рівномірно розподіленого навантаження та від зосередженої сили.
  • Одиниці: СІ. Чип одиниць у правому нижньому куті вікна перегляду має показувати m m² kN kNm MPa. Якщо на ньому фути й кіпи, клацніть його й виберіть у полі Система одиниць значення СІ (метрична).

Ви навчитеся

  • бачити, що дає нерозрізність: менші моменти й прогини, ніж в однопрольотних балках,
  • задавати осідання опори й читати зусилля, які воно спричиняє саме по собі,
  • перевіряти статично невизначувану балку методом сил і розуміти, чому жорсткіша балка більше потерпає від осідання опори.
Готова балка: два прольоти по 6 m під навантаженням 10 kN/m, до осідання опори−4525,3125,316 m6 m12 mq = 10 kN/m22,57522,5123
Готова балка: два прольоти по 6 m під навантаженням 10 kN/m, до осідання опориВідкрити в EduBeam

Задача

  • Два прольоти по  m: шарнірно-нерухома опора у вузлі 1, шарнірно-рухомі опори у вузлах 2 і 3.
  • Рівномірно розподілене навантаження  kN/m в обох прольотах.
  • Сталь,  GPa, і  m⁴ (IPE 300), тож  kNm².
  • У другій частині середня опора, вузол 2, осідає на  mm.

Чи вона статично визначувана? Чотири реакції (дві у вузлі 1 і по одній у вузлах 2 і 3) проти трьох рівнянь рівноваги: балка один раз статично невизначувана. Рівняння, якого бракує, дає деформація: вузол 2 не переміщується або переміщується рівно на .

Побудуйте модель

Матеріал і переріз

  1. Клацніть Очистити модель на панелі застосунку, позначте Видалити матеріали та Видалити перерізи й натисніть Підтвердити. Вузли й елементи знову нумеруватимуться від 1.
  2. Вкладка Матеріали → Бібліотека матеріалів → + у рядку Сталь (S235), потім закрийте бібліотеку кнопкою Скасувати.
  3. Вкладка Перерізи → Додати переріз. Уведіть 8.356e-5 у поле Iy, у полях Площа, Висота та Коефіцієнт зсуву залиште 1 і натисніть Додати переріз.

Площа 1 m² не дає балці помітно деформуватися від зсуву, як і припускає ручний розрахунок. Цього разу впливає й на зусилля: ви побачите, де саме.

Накресліть балку

  1. Вкладка Елементи → друга кнопка Додати елемент, зі значком курсора.
  2. Клацніть у точках (0, 0), (6, 0) і (12, 0).
  3. Натисніть Esc, щоб завершити креслення, а потім F, щоб вписати модель в екран.

Три вузли й два елементи. Перевірте координати в таблиці Вузли.

Опори

Клацніть вузол 1 → Опори вузла → символ Шарнір. Вузлам 2 і 3 задайте Рухомий шарнір.

Навантаження

Вкладка Навантаження → Додати навантаження на елемент → Рівномірно розподілене навантаження на Елемент 1, fz = 10 → Додати навантаження на елемент. Повторіть для елемента 2.

Результати

Згинальний момент, реакції та деформована схема ввімкнені від початку. Щоб побачити поперечну силу, позначте Vz (x) у налаштуваннях відображення вгорі праворуч у вікні перегляду (їх показує й ховає значок шестірні). EduBeam підписує епюри й реакції в kN і kNm із двома знаками після коми.

  • Реакції показують 22,50 у вузлах 1 і 3 та 75,00 у вузлі 2: середня опора сприймає більше половини всього навантаження 120 kN.
  • Момент над вузлом 2 дорівнює -45,00: він від’ємний, розтягнуті верхні волокна. Прольотний момент сягає щонайбільше 25,31 kNm на відстані 2,25 m від крайніх опор.
  • Поперечна сила над вузлом 2 стрибком змінюється з -37,50 на 37,50.

Порівняння з двома однопрольотними балками

Що дає нерозрізність? Розірвіть її: у таблиці Елементи позначте шарнір у кінці елемента 1, у вузлі 2. Балка перетвориться на дві шарнірно оперті балки прольотом 6 m — статично визначувану конструкцію.

Із шарніром над вузлом 2: дві однопрольотні балки, у кожній qL²/8 = 45 kNm4545q = 10 kN/m306030123
Із шарніром над вузлом 2: дві однопрольотні балки, у кожній qL²/8 = 45 kNmВідкрити в EduBeam
Нерозрізна балкаДві однопрольотні балки
Реакції у вузлах 1, 2, 322,5; 75; 22,5 kN30; 60; 30 kN
Момент над вузлом 2−45 kNm0
Найбільший прольотний момент25,31 kNm45 kNm
Найбільший прогин (на рисунках у режимі )4,000 mm9,617 mm

Найбільший момент той самий — 45 kNm, але в нерозрізній балці він переходить на опору, а прольоти прогинаються значно менше. До того ж кожен проліт у 2,4 раза жорсткіший: його кінець над вузлом 2 не може повернутися, майже так, ніби він защемлений. Перш ніж продовжити, знову зніміть позначку шарніра.

Осідання середньої опори

Тепер нехай вузол 2 осяде на 10 mm, як може осісти фундамент на слабкому ґрунті.

Задайте осідання

Клацніть вузол 2 → Задати переміщення. У діалозі вже вибрано Задане переміщення; уведіть 0.01 у поле Dz і натисніть Додати вузлове навантаження.

Діалог заданого переміщення: задати можна лише Dz — напрям, у якому шарнірно-рухома опора утримує вузол

У типових одиницях СІ переміщення задають у метрах, тож 10 mm — це 0.01; додатне значення означає вниз. Задати можна лише закріплені напрями: шарнірно-рухому опору можна змістити вниз, але не вбік. Докладніше — у розділі Задані переміщення.

Нові результати

Середня реакція зменшується до 70,13 kN, а крайні реакції зростають до 24,94 kN. Момент над вузлом 2 за модулем зменшується до -30,38 kNm, а прольоти прогинаються більше: прольотний момент сягає 31,09 kNm.

Вузол 2 осів на 10 mm: від’ємний момент над ним зменшується, а прольоти сприймають більше−30,3831,0931,09q = 10 kN/m10 mm24,9470,1324,94123
Вузол 2 осів на 10 mm: від’ємний момент над ним зменшується, а прольоти сприймають більшеВідкрити в EduBeam

Осідання саме по собі

Видаліть обидва навантаження на елементи: виділіть кожне й натисніть Delete або скористайтеся × у його рядку таблиці Навантаження. Залишиться дія самого осідання: трикутна епюра додатного моменту зі значенням 14,62 kNm над вузлом 2 і реакції, які тягнуть вузол 2 вниз силою 4,87 kN, а у вузлах 1 і 3 штовхають угору силою по 2,44 kN. Балка опирається тому, щоб прогнутися разом з осілою опорою, і лише цей опір її навантажує.

Лише осідання: навантаження немає, а балка все одно зігнута й опори реагують14,6210 mm2,4374,8742,437123
Лише осідання: навантаження немає, а балка все одно зігнута й опори реагуютьВідкрити в EduBeam

Додайте це до результатів від самого навантаження — і отримаєте осілу балку під навантаженням: 75 − 4,87 = 70,13 kN, −45 + 14,62 = −30,38 kNm. Розрахунок лінійний, тож дії додаються.

Знову розірвіть нерозрізність

Поверніть навантаження за допомогою Ctrl+Z, по одному разу на кожне видалене навантаження, і знову позначте шарнір у кінці елемента 1. Після осідання прольоти тепер лише нахиляються: реакції й моменти точно такі, як у двох однопрольотних балках, хоч би яким було осідання, а без навантаження вони дорівнювали б нулю. Осідання опори спричиняє внутрішні зусилля лише в статично невизначуваній конструкції. Перш ніж продовжити, зніміть позначку шарніра.

Перевірка вручну

Скористайтеся методом сил. Відкиньте опору у вузлі 2 й замініть її невідомою реакцією , що діє вгору на шарнірно оперту балку прольотом  m. Це основна система.

Прогини основної системи у вузлі 2 від навантаження та від одиничної сили, прикладеної у вузлі 2 вгору:

Умова сумісності переміщень. Реакція має підняти вузол 2 назад туди, де стоїть опора: у нульове положення або на нижче.

Решту дають рівняння рівноваги; найбільший прольотний момент виникає там, де поперечна сила дорівнює нулю.

ФормулаБез осіданняВузол 2 осів на 10 mm
75,00 kN70,13 kN
22,50 kN24,94 kN
−45,00 kNm−30,38 kNm
25,31 kNm31,09 kNm

EduBeam показує ті самі значення до останньої цифри.

Без осідання це підручникові значення , і . Саме осідання змінює реакції на  kN, а момент над вузлом 2 — на

Зверніть увагу на у цій формулі. Зусилля від навантаження залежать лише від того, наскільки жорсткі стрижні один щодо одного; зусилля від вимушеного переміщення зростають разом із самою жорсткістю. Над опорою, що осідає, у жорсткішій балці виникають більші моменти.

Експериментуйте

Почніть з осілої балки під навантаженням і змінюйте щоразу одну річ: спершу передбачте результат, а тоді подивіться. Ctrl+Z скасовує кожну зміну.

Подвойте жорсткість. У таблиці Перерізи задайте Iy значення 1.6712e-4. Вплив осідання на момент над вузлом 2 подвоюється до 29,25 kNm, а зменшується за модулем до −15,75 kNm. Від самого навантаження не змінилося б нічого, крім прогинів, які зменшилися б удвічі.

Знайдіть осідання, яке звільняє вузол 2. За якого момент над вузлом 2 дорівнює нулю? Для  kNm потрібно  m. Змініть осідання на 0.0308 у таблиці Навантаження або подвійним клацанням на ньому у вікні перегляду: реакції стануть 30, 60 і 30 kN, як у двох однопрольотних балках, з точністю до округлення .  — це кут повороту кінця однопрольотної балки, помножений на : осідання нахиляє кожен проліт якраз настільки, щоб закрити злам над вузлом 2, і нерозрізність уже нічого не змінює.

Відпустіть вузол 2. Змініть осідання на 0.1539 — це прогин основної системи прольотом 12 m. Реакція у вузлі 2 падає практично до нуля, і балка несе навантаження як одна однопрольотна: 180 kNm посередині прольоту. Опора, яка настільки осідає, уже не є опорою.

Натомість підніміть вузол 2. Змініть осідання на -0.01, тобто на 10 mm угору. Кожна зміна, спричинена осіданням, змінює знак: вузол 2 тепер сприймає 79,87 kN, а від’ємний момент зростає за модулем до −59,62 kNm.

Більше перевірок з аналітичними розв’язками, серед них осідання опори балки із защемленням і шарнірно-рухомою опорою, — на сторінці Перевірка результатів вручну.

Що далі