Матеріали та перерізи
Жорсткість стрижня визначають матеріал і поперечний переріз. Кожен із них створюють один раз і далі посилаються на нього за позначкою.
domain.createMaterial('steel', { e: 210e9, g: 81e9, alpha: 12e-6 })
domain.createCrossSection('IPE200', {
a: 28.5e-4, // m²
iy: 1943e-8, // m⁴
h: 0.2, // m
k: 5 / 6,
})
Матеріал
| Параметр | Зміст | Одиниця | Потрібен для |
|---|---|---|---|
e | Модуль Юнга | Pa | завжди |
g | Модуль зсуву | Pa | завжди, якщо k не дуже велике (без деформації зсуву) |
alpha | Коефіцієнт температурного розширення | 1/K | температурних навантажень |
d | Густина | kg/m³ | у статичному розрахунку не використовується |
Пропущений параметр дорівнює 1, а не якомусь типовому значенню, і ніщо вас про це не попередить. Забудьте g у балці зі сторінки «Початок роботи», і її прогин становитиме 22 700 km.
Поперечний переріз
| Параметр | Зміст | Одиниця | Потрібен для |
|---|---|---|---|
a | Площа | m² | завжди: поздовжня жорсткість і жорсткість на зсув |
iy | Момент інерції | m⁴ | завжди: згинальна жорсткість |
k | Коефіцієнт зсуву | – | завжди: жорсткість на зсув |
h | Висота | m | перепадів температури по висоті перерізу |
iz, dyz, j | , , момент інерції при крученні | m⁴ | у плоскій моделі не використовуються |
Переріз не має типових значень. Пропустіть a, iy або k, і кожен результат буде NaN; пропустіть h, і NaN дасть перепад температури. В обох випадках помилки не буде, тож результат NaN майже завжди означає, що бракує якогось параметра.
Деформація зсуву
Стрижень є балкою Тимошенка: він деформується не лише від згину, а й від зсуву. Частку зсуву визначає величина
яку повертає beam.computeShearFactor(). Для гнучких стрижнів дуже мале, і прогини зростають на частку відсотка. Для коротких високих стрижнів це вже має значення.
Щоб отримати балку Ейлера–Бернуллі з таблиць у підручниках, зробіть жорсткість на зсув практично нескінченною за допомогою дуже великого коефіцієнта зсуву, як це роблять приклади застосунку EduBeam:
domain.createCrossSection('IPE200-EB', { a: 28.5e-4, iy: 1943e-8, k: 1e32 })
Так зроблено в усіх прикладах програм на цих сторінках, тож їхні числа точно збігаються з формулами. Якщо потрібен справжній коефіцієнт зсуву, для прямокутника підходить . На сторінці Перевірка результатів вручну видно, наскільки великий цей вплив.
Практично нерозтяжні стрижні
Велика площа робить стрижні практично нерозтяжними, як зазвичай припускають у ручному розрахунку. Внутрішні зусилля рами від площі залежать лише незначно, а переміщення ферми — повністю. Внутрішні зусилля статично визначуваної конструкції не залежать від жорсткості взагалі.
Зміна після створення
domain.getMaterial('steel').change({ e: 200e9 })
domain.getCS('IPE200').change({ iy: 2000e-8 })
solver.solve()
Кожен стрижень зчитує свій матеріал і переріз, коли розв’язувач збирає матрицю жорсткості, тож досить нового solve(). Різні стрижні можуть мати різні перерізи: дайте кожному власну позначку.