Матеріали та перерізи

Жорсткість стрижня визначають матеріал і поперечний переріз. Кожен із них створюють один раз і далі посилаються на нього за позначкою.

TypeScript
domain.createMaterial('steel', { e: 210e9, g: 81e9, alpha: 12e-6 })
domain.createCrossSection('IPE200', {
  a: 28.5e-4, // m²
  iy: 1943e-8, // m⁴
  h: 0.2, // m
  k: 5 / 6,
})

Матеріал

ПараметрЗмістОдиницяПотрібен для
eМодуль Юнга Paзавжди
gМодуль зсуву Paзавжди, якщо k не дуже велике (без деформації зсуву)
alphaКоефіцієнт температурного розширення 1/Kтемпературних навантажень
dГустина kg/m³у статичному розрахунку не використовується

Пропущений параметр дорівнює 1, а не якомусь типовому значенню, і ніщо вас про це не попередить. Забудьте g у балці зі сторінки «Початок роботи», і її прогин становитиме 22 700 km.

Поперечний переріз

ПараметрЗмістОдиницяПотрібен для
aПлоща m²завжди: поздовжня жорсткість і жорсткість на зсув
iyМомент інерції m⁴завжди: згинальна жорсткість
kКоефіцієнт зсуву –завжди: жорсткість на зсув
hВисота mперепадів температури по висоті перерізу
iz, dyz, j, , момент інерції при крученніm⁴у плоскій моделі не використовуються

Переріз не має типових значень. Пропустіть a, iy або k, і кожен результат буде NaN; пропустіть h, і NaN дасть перепад температури. В обох випадках помилки не буде, тож результат NaN майже завжди означає, що бракує якогось параметра.

Деформація зсуву

Стрижень є балкою Тимошенка: він деформується не лише від згину, а й від зсуву. Частку зсуву визначає величина

яку повертає beam.computeShearFactor(). Для гнучких стрижнів дуже мале, і прогини зростають на частку відсотка. Для коротких високих стрижнів це вже має значення.

Щоб отримати балку Ейлера–Бернуллі з таблиць у підручниках, зробіть жорсткість на зсув практично нескінченною за допомогою дуже великого коефіцієнта зсуву, як це роблять приклади застосунку EduBeam:

TypeScript
domain.createCrossSection('IPE200-EB', { a: 28.5e-4, iy: 1943e-8, k: 1e32 })

Так зроблено в усіх прикладах програм на цих сторінках, тож їхні числа точно збігаються з формулами. Якщо потрібен справжній коефіцієнт зсуву, для прямокутника підходить . На сторінці Перевірка результатів вручну видно, наскільки великий цей вплив.

Практично нерозтяжні стрижні

Велика площа робить стрижні практично нерозтяжними, як зазвичай припускають у ручному розрахунку. Внутрішні зусилля рами від площі залежать лише незначно, а переміщення ферми — повністю. Внутрішні зусилля статично визначуваної конструкції не залежать від жорсткості взагалі.

Зміна після створення

TypeScript
domain.getMaterial('steel').change({ e: 200e9 })
domain.getCS('IPE200').change({ iy: 2000e-8 })
solver.solve()

Кожен стрижень зчитує свій матеріал і переріз, коли розв’язувач збирає матрицю жорсткості, тож досить нового solve(). Різні стрижні можуть мати різні перерізи: дайте кожному власну позначку.