Довідник API

Що експортує @edubeam/fem 0.3, згруповано за призначенням. Скрізь використовуються одиниці СІ: m, N, N·m, N/m, Pa, K і rad. Позначки (LabelType) мають тип string | number і зберігаються як рядки. Методи, яких тут немає, є внутрішніми: у TypeScript вони публічні лише тому, що їх викликають власні класи розв’язувача.

Експорти

ЕкспортВидРозділ
LinearStaticSolverкласРозрахунки
Solverабстрактний класРозрахунки
DomainкласDomain
NodeкласNode
Beam2D, ElementкласиЕлементи
Material, CrossSectionкласиМатеріали та перерізи
LoadCaseкласНавантаження
NodalLoad, BeamConcentratedLoad, BeamElementUniformEdgeLoad, BeamElementTrapezoidalEdgeLoad, BeamTemperatureLoad, PrescribedDisplacement, Load, BeamElementLoadкласиНавантаження
DofIDперелік (enum)DofID
LabelType, EnumDictionary, MaterialParameters, CrossSectionParametersтипи

Розрахунки

LinearStaticSolver

TypeScript
const solver = new LinearStaticSolver()
Властивість або методТипОпис
domainDomainМодель
loadCasesLoadCase[]Спочатку містить один випадок, 'DefaultLC'. Інші додавайте через new LoadCase(label, solver.domain): Випадки навантаження.
solve()voidЗа потреби нумерує рівняння, збирає і розв’язує систему для кожного випадку навантаження. Може викинути виняток, якщо модель є механізмом, але не завжди. Починаючи з 0.3.1 нічого не виводить; версія 0.3.0 виводила час розрахунку.
codeNumberGeneratedbooleanЗадайте false після додавання чи вилучення вузлів або стрижнів чи зміни опор: чому
neq, pneqnumberКількість вільних і закріплених ступенів вільності, після розрахунку
kMatrix mathjsЗібрана глобальна матриця жорсткості, після розрахунку
getNodeDofIDs(label)number[]Ступені вільності вузла, після розрахунку

EigenValueDynamicSolver у вихідному коді є, але не експортується.

Domain

solver.domain зберігає модель у чотирьох Map, ключем яких є позначка у вигляді рядка: nodes, elements, materials, crossSections. Методів для вилучення немає: вузол чи стрижень вилучають domain.nodes.delete(label) і domain.elements.delete(label), після чого потрібна перенумерація.

МетодПовертаєОпис
createNode(label, coords?, bcs?)Nodecoords — [x, y, z] у m (типово [0, 0, 0]), bcs — закріплені DofID (типово жодного)
createBeam2D(label, nodes, mat, cs, hinges?)Beam2Dnodes — [first, second], hinges — [atFirst, atSecond] (типово [false, false])
createMaterial(label, params?)MaterialДив. Матеріали та перерізи
createCrossSection(label, params?)CrossSectionДив. Матеріали та перерізи
getNode(label), getElement(label), getMaterial(label), getCS(label)об’єктДля невідомої позначки викидає RangeError. getElement має тип Element: щоб читати результати, напишіть as Beam2D.

Якщо позначка вже зайнята, новий об’єкт замінить старий.

Node

Властивість або методТипОпис
labelstring
coordsnumber[][x, y, z], m. Змініть, щоб перемістити вузол.
bcsSet<DofID>Закріплені ступені вільності. Замініть, щоб змінити опору.
lcsnumber[][] | undefinedПовернуті осі вузла, якщо вони є
updateLcs({ locx, locy }?)voidПовертає осі вузла: locx — його вісь x у глобальних складових, locy — [0, 1, 0]. Без аргументу повертає осі у вихідне положення.
hasLcs()booleanЧи повернуті осі
getUnknowns(lc, dofs)Matrix або number для одного ступеня вільностіПереміщення (m) і повороти (rad) в осях вузла
getReactions(lc, global?){ dofs, values }Реакції в закріплених ступенях вільності в порядку bcs: N, N·m. values — це Matrix mathjs для кількох реакцій, одноелементний масив для однієї, [] для вільного вузла. З global рівним true у повернутому вузлі: усі три ступені вільності в глобальних осях, dofs — [0, 2, 4], values — масив з 0 там, де нічого не закріплено. Як їх читати.

Елементи

Beam2D

Двовузловий балковий елемент Тимошенка в площині x–z, три ступені вільності у вузлі (Dx, Dz, Ry). x задають у метрах від першого вузла; n — кількість відрізків, що дає n + 1 точок.

Властивість або методПовертаєОпис
label, nodes, mat, csstring, string[], string, string
hinges[boolean, boolean]Звільнення моменту в першому та другому вузлі
computeNormalForceAt(lc, x)numberN, розтяг додатний
computeShearForceAt(lc, x)numberV, додатна там, де M зростає вздовж локальної осі x
computeBendingMomentAt(lc, x)numberM, додатний, коли розтягнуті волокна з боку локальної осі +z
computeNormalForce(lc, n){ x, N }N у n + 1 точках
computeShearForce(lc, n){ x, V }V у n + 1 точках
computeBendingMoment(lc, n){ x, M }M у n + 1 точках
computeLocalDefl(lc, n){ u, w }Переміщення вздовж і поперек стрижня, локальні осі, m
computeGlobalDefl(lc, n){ u, w }Те саме в глобальних x і z
computeEndForces(lc)Matrix[X12, Z12, M12, X21, Z21, M21], сили, якими вузли діють на стрижень, локальні осі
computeEndDisplacement(lc)MatrixПереміщення кінців у локальних осях, включно з поворотами в шарнірах
computeGeo(){ l, dx, dz }Довжина та проєкції, m
computeT()MatrixМатриця перетворення 6 × 6 з глобальних осей у локальні
computeLocalStiffnessMtrx(){ answer }answer: локальна матриця жорсткості 6 × 6, зі сконденсованими шарнірами
computeStiffness()MatrixГлобальна матриця жорсткості 6 × 6
computeShearFactor()number
getMaterial(), getCS()Material, CrossSection

У місці зосередженої сили методи …At повертають значення одразу за нею. Element — абстрактний базовий клас для Beam2D; саме цей тип використовують domain.elements і getElement.

Матеріали та перерізи

MaterialParametersОдиницяТиповоДля чого
ePa1жорсткість
gPa1жорсткість на зсув
alpha1/K1температурні навантаження
dkg/m³1у статиці не використовується
CrossSectionParametersОдиницяТиповоДля чого
am²немає, обов’язковийпоздовжня жорсткість і жорсткість на зсув
iym⁴немає, обов’язковийзгинальна жорсткість
k–немає, обов’язковийжорсткість на зсув ; 1e32 — без деформації зсуву
hmнемаєперепади температури по висоті перерізу (без нього NaN)
iz, dyz, jm⁴немаєBeam2D не використовує

Відсутній параметр матеріалу дорівнює 1, а не якомусь типовому значенню; відсутній a, iy або k робить кожен результат NaN. В обох випадках винятку не буде. Обидва класи мають метод change(params), що задає передані параметри, і зберігають їх як властивості з тими самими назвами.

Навантаження

LoadCase

МетодПовертаєЗначення
createNodalLoad(node, values, lcs?)NodalLoad{ [DofID.Dx]: N, [DofID.Dz]: N, [DofID.Ry]: N·m }; lcs (типово false) зі значенням true: у повернутих осях вузла
createBeamElementUniformEdgeLoad(el, [fx, fz], lcs)BeamElementUniformEdgeLoadN/m по всьому стрижню
createBeamElementTrapezoidalEdgeLoad(el, [fx1, fz1], [fx2, fz2], lcs)BeamElementTrapezoidalEdgeLoadN/m у першому та другому вузлі, лінійно між ними
createBeamConcentratedLoad(el, [fx, fz, my, a], lcs)BeamConcentratedLoadN, N, N·m на відстані a m від першого вузла
createBeamTemperatureLoad(el, [dTc, dTb, dTt])BeamTemperatureLoadK: центр ваги, нижні волокна, верхні волокна
createPrescribedDisplacement(node, values)PrescribedDisplacement{ [DofID.Dz]: m, … } у закріплених ступенях вільності, в осях вузла; у вільних ігнорується

Для навантажень на стрижні lcs зі значенням true означає локальні осі (x уздовж стрижня, z поперек нього), false — глобальні осі. Розподілені навантаження задаються на метр довжини стрижня. Приклади наведено на сторінці Вузлові навантаження та навантаження на стрижні.

Властивість або методТипОпис
labelstring
nodalLoadListNodalLoad[]
elementLoadListBeamElementLoad[]Навантаження на стрижні й температурні навантаження
prescribedBCPrescribedDisplacement[]
solvedbooleantrue після успішного розрахунку
getElementLoadsOnElement(el)BeamElementLoad[]Навантаження на одному стрижні

Об’єкти навантажень зберігають свої значення в публічних властивостях, які можна змінити перед повторним розрахунком: values (і lcs) у NodalLoad, BeamElementUniformEdgeLoad, BeamConcentratedLoad і BeamTemperatureLoad; startValues і endValues у BeamElementTrapezoidalEdgeLoad; prescribedValues у PrescribedDisplacement. Кожен має target — позначку об’єкта, на який діє.

DofID

НазваЗначенняВикористовується в Beam2D
Dx0так
Dy1ні
Dz2так
Rx3ні
Ry4так
Rz5ні

Результати

Результати читають із Beam2D (внутрішні зусилля, прогини, кінцеві зусилля) і з Node (переміщення, реакції), завжди для заданого LoadCase, після solve(): див. дві таблиці вище, а приклади й правила знаків — на сторінці Читання результатів. Коротко:

Що отриматиВиклик
Реакції, N і N·mnode.getReactions(lc)
Переміщення, m, і повороти, radnode.getUnknowns(lc, [DofID.Dx, DofID.Dz, DofID.Ry])
N, V або M у точці, N і N·mbeam.computeNormalForceAt(lc, x), computeShearForceAt, computeBendingMomentAt
N, V або M уздовж стрижняbeam.computeNormalForce(lc, n), computeShearForce, computeBendingMoment
Пружна лінія, mbeam.computeLocalDefl(lc, n), computeGlobalDefl
Кінцеві зусилля, N і N·mbeam.computeEndForces(lc)
Рисунок усього цьогоStructurePlot або structureSvg з @edubeam/plot