Одиниці та правила знаків
Розв’язувач не має власної системи одиниць: він рахує з тими числами, які ви йому даєте. Задайте все в СІ, і всі результати теж будуть у СІ. Приклади на цих сторінках і застосунок EduBeam завжди роблять саме так. Правила знаків ті самі, що й у застосунку; його теоретичний посібник пояснює їх із рисунками на сторінці Система координат і правила знаків.
Одиниці
| Величина | Одиниця | Приклад |
|---|---|---|
| Координати, довжини, положення на стрижні | m | [6, 0, 0] |
| Сили | N | 20e3 для 20 kN |
| Моменти | N·m | 10e3 для 10 kNm |
| Погонні навантаження | N/m | 12e3 для 12 kN/m |
| Модуль Юнга і модуль зсуву | Pa | 210e9 |
| Площа | m² | 28.5e-4 для 28,5 cm² |
| Момент інерції | m⁴ | 1943e-8 для 1943 cm⁴ |
| Зміна температури | K | 20 |
| Коефіцієнт температурного розширення | 1/K | 12e-6 |
| Переміщення, повороти | m, rad | 0.01 для 10 mm |
Підійде будь-яка узгоджена система, наприклад kN, m і kPa, і тоді результати будуть у kN і kNm. З СІ вам не доведеться перевіряти, чи одиниці узгоджені.
Осі
- Вісь x напрямлена праворуч, вісь z — донизу, а модель лежить у площині x–z. Координати записують як
[x, y, z], деy = 0. - Вісь y напрямлена до вас, з екрана. Повороти й моменти відбуваються навколо осі y, тож додатний поворот чи момент на екрані діє проти годинникової стрілки.
- Локальна вісь x стрижня йде від його першого вузла до другого. Його локальна вісь z — це локальна вісь x, повернута на 90° за годинниковою стрілкою на екрані: на стрижні, заданому зліва направо, вона напрямлена донизу.
Оскільки вісь z напрямлена вниз, гравітаційне навантаження — це додатне fz, а верх колони заввишки 4 m, що стоїть на , розташований у .
Ступені вільності
Кожен вузол моделі зі стрижнів Beam2D має три ступені вільності, названі в переліку DofID:
DofID | Значення | Зміст |
|---|---|---|
DofID.Dx | 0 | Переміщення вздовж x |
DofID.Dz | 2 | Переміщення вздовж z, донизу |
DofID.Ry | 4 | Поворот навколо y, проти годинникової стрілки |
Dy, Rx і Rz (1, 3, 5) у переліку є, але плоскі стрижні їх не використовують.
Знаки результатів
| Результат | Додатне значення означає | Метод |
|---|---|---|
| Поздовжня сила N | розтяг | computeNormalForceAt |
| Згинальний момент M | розтяг волокон з боку локальної осі +z: на балці, заданій зліва направо, — розтягнуті нижні волокна | computeBendingMomentAt |
| Поперечна сила V | M зростає вздовж локальної осі x, ; на балці, заданій зліва направо, вона повертає відсічену частину за годинниковою стрілкою: на лівій опорі шарнірно опертої балки | computeShearForceAt |
| Прогин w | уздовж локальної осі +z: на балці, заданій зліва направо, — донизу | computeLocalDefl |
| Переміщення вузла | уздовж +x, +z (донизу), проти годинникової стрілки | node.getUnknowns |
| Реакція | сила, якою опора діє на конструкцію, уздовж +x, +z (донизу), проти годинникової стрілки | node.getReactions |
| Кінцеві зусилля | сили, якими вузли діють на стрижень, у його локальних осях | computeEndForces |
Тож шарнірно-нерухома опора балки, навантаженої донизу, повертає реакцію −36 000 N уздовж z: це 36 kN, спрямовані вгору.
Положення на стрижні
Кожен метод …At(lc, x) приймає x у метрах від першого вузла стрижня, а не частку його довжини. Зосереджені навантаження на стрижні розміщують так само.
Напрям стрижня
M і w вимірюються у власних осях стрижня, тож порядок його двох вузлів має значення. Візьмемо балку з навантаженням 12 kN/m зі сторінки Початок роботи, задамо її в обох напрямах із навантаженням у глобальних осях, [0, 12e3], false, щоб воно обидва рази тиснуло донизу, і прочитаємо результати за допомогою computeBendingMomentAt(lc, 3), computeLocalDefl(lc, 2).w[1] і computeShearForceAt:
| Стрижень | M посередині прольоту | w посередині прольоту | V в A |
|---|---|---|---|
['A', 'B'], зліва направо | +54 000 N·m | +0,0499 m | +36 000 N, при x = 0 |
['B', 'A'], справа наліво | −54 000 N·m | −0,0499 m | +36 000 N, при x = 6 |
Якщо стрижень задано справа наліво, його локальна вісь z напрямлена вгору, тож та сама балка з розтягнутими нижніми волокнами показує від’ємний момент і прогин угору. N і V зберігають свій знак у кожній точці балки; лише x відраховується від іншого кінця. Навантаження, задане в локальних осях (true), повертається разом зі стрижнем: на балці, заданій справа наліво, [0, 12e3], true тисне вгору.