Одиниці та правила знаків

Розв’язувач не має власної системи одиниць: він рахує з тими числами, які ви йому даєте. Задайте все в СІ, і всі результати теж будуть у СІ. Приклади на цих сторінках і застосунок EduBeam завжди роблять саме так. Правила знаків ті самі, що й у застосунку; його теоретичний посібник пояснює їх із рисунками на сторінці Система координат і правила знаків.

Одиниці

ВеличинаОдиницяПриклад
Координати, довжини, положення на стрижніm[6, 0, 0]
СилиN20e3 для 20 kN
МоментиN·m10e3 для 10 kNm
Погонні навантаженняN/m12e3 для 12 kN/m
Модуль Юнга і модуль зсувуPa210e9
Площаm²28.5e-4 для 28,5 cm²
Момент інерціїm⁴1943e-8 для 1943 cm⁴
Зміна температуриK20
Коефіцієнт температурного розширення1/K12e-6
Переміщення, поворотиm, rad0.01 для 10 mm

Підійде будь-яка узгоджена система, наприклад kN, m і kPa, і тоді результати будуть у kN і kNm. З СІ вам не доведеться перевіряти, чи одиниці узгоджені.

Осі

  • Вісь x напрямлена праворуч, вісь z — донизу, а модель лежить у площині x–z. Координати записують як [x, y, z], де y = 0.
  • Вісь y напрямлена до вас, з екрана. Повороти й моменти відбуваються навколо осі y, тож додатний поворот чи момент на екрані діє проти годинникової стрілки.
  • Локальна вісь x стрижня йде від його першого вузла до другого. Його локальна вісь z — це локальна вісь x, повернута на 90° за годинниковою стрілкою на екрані: на стрижні, заданому зліва направо, вона напрямлена донизу.

Оскільки вісь z напрямлена вниз, гравітаційне навантаження — це додатне fz, а верх колони заввишки 4 m, що стоїть на , розташований у .

Ступені вільності

Кожен вузол моделі зі стрижнів Beam2D має три ступені вільності, названі в переліку DofID:

DofIDЗначенняЗміст
DofID.Dx0Переміщення вздовж x
DofID.Dz2Переміщення вздовж z, донизу
DofID.Ry4Поворот навколо y, проти годинникової стрілки

Dy, Rx і Rz (1, 3, 5) у переліку є, але плоскі стрижні їх не використовують.

Знаки результатів

РезультатДодатне значення означаєМетод
Поздовжня сила NрозтягcomputeNormalForceAt
Згинальний момент Mрозтяг волокон з боку локальної осі +z: на балці, заданій зліва направо, — розтягнуті нижні волокнаcomputeBendingMomentAt
Поперечна сила VM зростає вздовж локальної осі x, ; на балці, заданій зліва направо, вона повертає відсічену частину за годинниковою стрілкою: на лівій опорі шарнірно опертої балкиcomputeShearForceAt
Прогин wуздовж локальної осі +z: на балці, заданій зліва направо, — донизуcomputeLocalDefl
Переміщення вузлауздовж +x, +z (донизу), проти годинникової стрілкиnode.getUnknowns
Реакціясила, якою опора діє на конструкцію, уздовж +x, +z (донизу), проти годинникової стрілкиnode.getReactions
Кінцеві зусиллясили, якими вузли діють на стрижень, у його локальних осяхcomputeEndForces

Тож шарнірно-нерухома опора балки, навантаженої донизу, повертає реакцію −36 000 N уздовж z: це 36 kN, спрямовані вгору.

Положення на стрижні

Кожен метод …At(lc, x) приймає x у метрах від першого вузла стрижня, а не частку його довжини. Зосереджені навантаження на стрижні розміщують так само.

Напрям стрижня

M і w вимірюються у власних осях стрижня, тож порядок його двох вузлів має значення. Візьмемо балку з навантаженням 12 kN/m зі сторінки Початок роботи, задамо її в обох напрямах із навантаженням у глобальних осях, [0, 12e3], false, щоб воно обидва рази тиснуло донизу, і прочитаємо результати за допомогою computeBendingMomentAt(lc, 3), computeLocalDefl(lc, 2).w[1] і computeShearForceAt:

СтриженьM посередині прольотуw посередині прольотуV в A
['A', 'B'], зліва направо+54 000 N·m+0,0499 m+36 000 N, при x = 0
['B', 'A'], справа наліво−54 000 N·m−0,0499 m+36 000 N, при x = 6

Якщо стрижень задано справа наліво, його локальна вісь z напрямлена вгору, тож та сама балка з розтягнутими нижніми волокнами показує від’ємний момент і прогин угору. N і V зберігають свій знак у кожній точці балки; лише x відраховується від іншого кінця. Навантаження, задане в локальних осях (true), повертається разом зі стрижнем: на балці, заданій справа наліво, [0, 12e3], true тисне вгору.