Модель рисунка

Усе, що малює @edubeam/plot, береться з PlotModel: звичайних даних, які modelFromSolver зчитує з розрахованої моделі @edubeam/fem. Вона містить геометрію, опори, навантаження, реакції та результати кожного стрижня у вигляді точних поліномів. Її можна серіалізувати в JSON, тож її можна створити під час збирання й передавати замість розв’язувача, і це найпростіший спосіб прочитати точні значення та екстремуми розрахованої конструкції.

TypeScript
import { modelFromSolver } from '@edubeam/plot'

const model = modelFromSolver(solver) // або modelFromSolver(solver, { loadCase: 1 })

results є лише тоді, коли випадок навантаження розраховано. Без нього компоненти малюють саму модель, а з reactionLabels: 'names' все одно малюють невідомі реакції, тож нерозрахована модель може слугувати аркушем завдань.

Формат

Усе задано в одиницях СІ (m, N, N·m, N/m, K, rad) і в осях розв’язувача: x праворуч, z униз, повороти додатні проти годинникової стрілки на екрані.

TypeScript
interface PlotModel {
  readonly nodes: readonly PlotNode[]
  readonly members: readonly PlotMember[]
  readonly loads: readonly PlotLoad[]
  readonly results?: PlotResults // лише для розрахованого випадку навантаження
}

interface PlotNode {
  readonly id: string
  readonly x: number
  readonly z: number
  readonly fixity: { readonly dx: boolean; readonly dz: boolean; readonly ry: boolean } // закріплені ступені вільності
  readonly angle: number // поворот осей повернутої опори, rad, за годинниковою стрілкою на екрані
}

interface PlotMember {
  readonly id: string
  readonly start: string // ідентифікатори вузлів
  readonly end: string
  readonly hinges: readonly [boolean, boolean]
}

interface PlotResults {
  readonly members: Readonly<Record<string, MemberResults>> // за ідентифікатором стрижня
  readonly reactions: readonly PlotReaction[]
}

interface MemberResults {
  readonly N: Piecewise // поздовжня сила, розтяг додатний
  readonly V: Piecewise // поперечна сила
  readonly M: Piecewise // згинальний момент, додатний, коли розтягнуті волокна з боку локальної +z
  readonly u: Piecewise // переміщення вздовж локальної осі x
  readonly w: Piecewise // переміщення вздовж локальної осі z
}

interface PlotReaction {
  readonly node: string
  readonly dof: 'dx' | 'dz' | 'ry'
  readonly value: number // сила, що діє на конструкцію вздовж осі вузла, N (для ry — N·m)
}

Навантаження буває одного із семи видів, які розрізняє поле kind:

kindПоляЩо це
'nodalForce'node, fx, fzсила у вузлі, глобальні складові, N
'nodalMoment'node, myмомент у вузлі, N·m
'distributed'member, start, end, localлінійно змінне розподілене навантаження, { fx, fz } на кожному кінці, N/m; рівномірне, коли вони однакові
'pointForce'member, at, fx, fz, localсила на відстані at метрів від початку стрижня
'pointMoment'member, at, myзосереджений момент на стрижні
'temperature'member, uniform, gradientK: зміна температури в центрі ваги перерізу та перепад температури (нижній край мінус верхній)
'prescribed'node, dx?, dz?, ry?переміщення опори в осях вузла, m і rad

local має значення true, коли складові задано вздовж локальних осей x і z стрижня, а не в глобальних осях.

Кусково-поліноміальні функції

Результат стрижня — це Piecewise: список ділянок, кожна з яких є поліномом на частині стрижня. Нова ділянка починається там, де зосереджена сила чи момент спричиняє стрибок чи злам результату.

TypeScript
interface Piece {
  readonly x0: number // m від початку стрижня
  readonly x1: number
  readonly c: readonly number[] // значення = Σ c[k]·sᵏ, де s = (x − x0)/(x1 − x0)
}
type Piecewise = readonly Piece[]

N, V і M — щонайбільше кубічні поліноми, а прогин — щонайбільше п’ятого степеня, тож кількох коефіцієнтів досить, щоб точно зберегти розв’язок. Поперечна сила в балці прольотом 6 m із силою 20 kN на відстані 2 m — це дві сталі ділянки:

JSON
[{ "x0": 0, "x1": 2, "c": [13333.33] }, { "x0": 2, "x1": 6, "c": [-6666.67] }]

Самостійне зчитування значень

Функції, які малюють епюри, вміють їх і зчитувати — точно й без дискретизації:

TypeScript
import { extremes, innerBreaks, modelFromSolver, valueAt } from '@edubeam/plot'

// шарнірно оперта балка 6 m, 20 kN на відстані 2 m від A, IPE 200 без деформацій зсуву
const model = modelFromSolver(solver)
const { V, M, w } = model.results!.members['1']

innerBreaks(V) // [2]: ділянки стикуються під силою
valueAt(V, 2, 'left') // 13333.3 N, безпосередньо перед силою
valueAt(V, 2, 'right') // -6666.7 N, одразу за нею
extremes(M) // max 26666.7 N·m при x = 2
extremes(w) // max 0.018973 m при x = 2.734

extremes повертає { max, min }, кожен у вигляді { x, value, side }, або null для порожнього списку. Найбільший прогин — не під силою: він розташований у точці m і дорівнює mm, як дає формула для сили, прикладеної не посередині прольоту.

Саме так генератор вправ знаходить екстремальні моменти для відповідей. Решту функцій наведено на сторінці Функції: похідні, екстремуми всередині ділянки, степені поліномів і криві Безьє.

Передавання в JSON

Досить JSON.stringify(model), а JSON.parse повертає модель, яка малюється точно так само, як із розв’язувача. П-подібна рама з розподіленим навантаженням і зосередженою силою займає менше ніж 2 kB. Див. Вбудовування. Модель також можна передати у structureSvg, яка записує її як файл SVG.